ЛЬВІВСЬКИЙ ПОРТАЛ
Життя в смужечку
Що чекає на приміщення та клієнтів найстарішої львівської буцегарні?
Найстаріша львівська тюрма – відома в народі як «Бригідки» – з жахаючим минулим, де свого часу, чого гріха таїти, карбувалися глибокими рубцями у спогадах і тортури, і катування, і навіть розстріли… Місце, в якому на вирішення своїх доль чекають сотні ув'язнених, прислухаючись до гулу міського транспорту та виру життя на вулиці Городоцькій, 20 у застінках своїх камер… Місце, повз яке проходять туристи, прогулюючись центром Львова, запитуючи у гідів та екскурсоводів, що ж це там таке ховають – за колючим дротом?..

Львівський слідчий ізолятор обріс чималою історією, став плацдармом для виконання страт, а сьогодні – місцем, де тримають злочинців. У 2017 році Міністерство юстиції оголосило про серйозний намір забрати Львівське СІЗО з приміщення у центрі міста і подарувати цій території нове життя.

Музей, житло, офіси замість буцегарні?
Стандарти функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів не змінювались 75 (!) років
Мова про реорганізацію, зміни стандартів у пенітенціарній службі ведеться вже віддавна. За даними Міністерства юстиції, за останні 25 років пенітенціарна система в Україні не зазнавала жодних змін. У зв'язку із цим більшість будівель українських, і втому числі львівського, СІЗО перебувають у аварійному стані.

У 2008 році розглядалося питання про перенесення Львівського СІЗО за межі міста в зв'язку з підготовкою з чемпіонату Європи з футболу 2012 року, але тоді це питання загуло.

Сьогодні ж, у часи великих реформувань, Львівське СІЗО планують зробити сучасним і таким, що відповідає європейським стандартам. Власне мова йде про будівництво нового СІЗО на виїзді з міста, натомість будівлю на Городоцькій, 20 отримає інвестор, який погодиться новий слідчий ізолятор збудувати… У лютому 2017 року інформаційним простором прокотилася хвиля «Львівське СІЗО продають». У Мінюсті кажуть, що насправді мова йде не про продаж, а про державно-приватне партнерство.

«Львівський слідчий ізолятор, як і Чернівецький, Хмельницький, Одеський – вони всі ідуть відповідно до проекту Державно-приватного партнерства. Це проект, коли держава віддає інвестору у користування земельну ділянку, натомість інвестор спочатку будує новий слідчий ізолятор, а потім, коли ми вже до нового слідчого ізолятора перевозимо всіх мешканців старого СІЗО, тоді він отримує земельну ділянку у користування. Тобто жодного продажу не відбувається. Інвестор, щоб отримати ділянку у центрі Львова, має збудувати за межами міста на території Личаківської колонії нове СІЗО», - пояснив Львівському порталу прес-секретар заступника міністра юстиції України Юрій Масляк.

Будувати на Городоцькій, 20 інвестор зможе не те, що він захоче, а відповідно до всіх вимог, які згідно генерального плану міста є затвердженні сесією міської ради.

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський розповів Львівському порталу, що у міста немає наразі якогось конкретного бачення, що ж має постати на місці тюрми.

«Це дискусійне питання, і я маю дуже змішані почуття щодо до цього. З одного боку, я за те, щоб СІЗО було винесено з центру історичного Львова, бо це просто маразм – їхати центром міста, по розкішних вулицях і бачити колючий дріт на даху. З другого боку – це місце пам'яті, де дійсно був великий терор, і багато було закатованих людей. Це є колишній монастир, який був перетворений на тюрму, і там є велика територія всередині, близько 1,3 га, і однозначно її ревіталізувати було би добре, але з розумом», - каже Ю. Чаплінський.

Головний архітектор Львова зазначає, що формально територія СІЗО не є пам'яткою архітектури, бо протягом своєї історії вона була перероблена з монастиря в тюрму і дуже часто переплановувалась:

«СІЗО стоїть на дуже поганій геології, на болотах – там підлога постійно просідає, а сирість в стінах досягає третього поверху. І стан цих конструкцій дуже-дуже поганий. І однозначно, якщо робити згідно законодавства, то потенційний забудовник має керуватися законом «Про охорону культурної спадщини» і містобудівельним законодавством. Але крім законів є ще неформальна сторона. І коли тільки про це пішла мова, то вже почалися дуже сильні супротиви емоційні. Я поділяю таку думку, що це питання великої міської дискусії. Тому наразі можу сказати, що до нас ніхто не звертався по містобудівні умови і обмеження».

"Перетворите це місце терору в ще один музей – має бути державне фінансування і мільйони доларів. Ми маємо приклади невдалих музеїв, які є збитковими і покласти знову на плечі міста ще один музей, який ніхто не відвідує – це не зовсім вихід. Перетворювати його в житло чи в офіси – як на мене, це абсурд. Хто буде жити чи працювати в катівні?" - Ю. Чаплінський.
Водночас у Мін'юсті розповідають, що нарешті таки з'явився інвестор, який регламентує готовність взятися за будівництво нового СІЗО і освоєння території на Городоцькій.

«Ми сьогодні збираємо проектні пропозиції від компаній, які колись будували, або мають досвід будівництва подібних об'єктів. Коли буде обраний проект, тоді під той проект ми будемо шукати інвестора. Сьогодні жодного проекту по Львівському ізолятору не подано, хоча є одна компанія, проект якої є на фінальній стадії», - каже Юрій Масляк.

Про конкретного інвестора заявила перший заступник міністра юстиції Наталя Севостьянова під час одного з останніх засідань уряду. За її словами, інвестор збудує не лише СІЗО, але й лікарню. Деталей ні про інвестора, ні про проект наразі в Мін'юсті не повідомляють.

Нове СІЗО, за прогнозами Міністерства юстиції, має постати на території Личаківської виправної колонії №30, що на Шевченка, 156 - цю ділянку ще минулого року виділила міська рада.

Від дівчат зі шляхетних родин до вбивць і хабарників
Найстаріша львівська тюрма «Бригідки» була перебудована із монастиря, що був побудований у 1614 році за ініціативою і на кошти Анни Фастковської і Ганни Порадовської для дівчат зі шляхетних родин. У дворі був побудований костел-каплиця Святого Апостола Петра, будівля якого частково збереглася і до нині.
У 1784 році за ініціативою австрійських властей, які змінили в Галичині польську адміністрацію, монастир було закрито, а його будівлю перетворено на в'язницю. Буцегарня продовжувала діяти в польський і радянський період. А от у червні-липні 1941 р., у період відступу Червоної Армії на початку війни з Німеччиною, у «Бригідках», як і в інших тюрмах Львова, відбувалися масові розстріли органами НКВС політичних в'язнів.

Цікаво, що на Янівському цвинтарі є братська могила «Три хрести» — невідомих жертв тюрми «Бригідки».

1941 - тюрма "Бригідки"
До кінця 1980-х років в СІЗО приводилися у виконання смертні вироки.

Сьогодні в будівлі розташовано львівський слідчий ізолятор № 19. Тут перебувають покарання та очікують на судові вироки сотні осіб, часто у Львівське СІЗО потрапляють різноманітні одіозні та відомі особи. Лише цьогоріч через СІЗО пройшли директор Львівського бронетанкового заводу Роман Тимків, керівник управління ЖКГ Львівської міськради Юрій Голець, директор «Аве-Львів» Юрій Грибан, охоронець бізнесмена Петра Димінського Андрій Борщ, заступник директора аеропорту «Львів» Роман Зазуляк і не лише.

Подейкують, що умови тримання у СІЗО бажають кращого, мовляв, і дідівщина досі не вмерла, і ставлення персоналу до в'язнів не найкраще: натякають на всілякі «договорняки», кімнати тортур, де вибивають зізнання, і темні підвальні карцери, після декількох діб «релаксу» у яких зізнаєшся ледь не у вбивстві Кеннеді... Працівники пенітенціарної служби відхрещуються від таких жахіть, мовляв, НКВДиські методи вже років 20 не застосовують, а от факти «підзаробітку» від в'язнів працівниками установи в ряди-годи фіксуються, оскільки робота в місцях жахіть оплачується далеко не відповідно.

Як відомо, у 2009 році за жорстоке поводження з ув'язненими був засуджений колишній начальник львівського СІЗО № 19.

Тим часом прокуратура Львівщини час від часу проводить перевірки у СІЗО та фіксує порушення поводження із в'язнями. Наприклад, у березні цього року прокуратура виявила факти неналежного виконання лікарями міжобласної багатопрофільної лікарні для засуджених при Львівській УВП №19 своїх службових обов'язків, що спричинило до смерті хворих в'язнів. Також під час цієї перевірки було зафіксовано недокомлектованість медичного штату установи. А й справді, хто мріє лікувати в'язнів?


Львівське СІЗО
А от на противагу цьому у «Бригідках» функціонує сучасна операційна з європейським обладнанням немов із «Доктора Хауса» - здається, що не всі лікарні Львова можуть похизуватись такими технологіями. З ліками, кажуть, теж все в межах норми – навіть виліковують туберкульоз, який все ще трапляється у в'язнів через високу вологість у камерах.
Новий «дім» для майже 800 осіб
Жінок серед усіх ув'язнених зараз у СІЗО є близько 4% - 27 жінок станом на 14 вересня 2017 року.
Сьогодні у Львівському СІЗО №19 утримується 792 особи, серед них ще є декілька десятків «довічників» та близько двох сотень засуджених на різні терміни. Решта «жителів» СІЗО очікують на свої покарання. Загалом установа розрахована на 941 особу.

Як йдеться у відповіді Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на інформаційний запит Львівського порталу, найпоширенішими злочинами, за які обрано міру запобіжного заходу тримання під вартою, є крадіжки та грабежі.

В середньому ув'язнені очікують на вирок суду від 1 до 1,5 року. Найдовший термін перебування в установі, який становив 10 років, зафіксували у 2015 році.

Також в управлінні зазначили, що за останні два роки в установі зафіксовано один випадок самогубства і один випадок насильницької смерті.

А от під час дії закону Савченко, коли постояльцям СІЗО два роки перебування в установі рахувались за один, суттєвих змін у кількості ув'язнених не відбулось.

«Проблем із перенаповненням камер в установі немає, оскільки середня фактична наповненість установи становить 763 особи», - йдеться у відповіді на інформаційний запит Львівського порталу.

Мабуть, не надто великий відсоток сьогоднішніх жителів львівського СІЗО дочекається дня переселення у нову «домівку», проте, якщо вірити Мін'юсту, то тим, хто таки переїде до нового СІЗО, несказанно пощастить. Якщо можна так висловитись.

«Процес пошуку інвестора триватиме доти, доки не буде затверджено перший проект, який задовольняє вимоги. Кожна камера має відповідати міжнародним стандартам, кожне вікно в приміщення теж має відповідати стандартам, бо якщо там буде потрапляти менше світла, то це буде катуванням відповідно до стандартів Європейського комітету катувань», - зауважує Юрій Масляк і переконує, що нове СІЗО буде збудоване не за радянськими стандартами, а за європейськими, відповідно до усіх міжнародних документів стосовно прав утримання людей у закладах відбування покарань.

Напевно, навіть коли таємничий інвестор таки зніме маску або коли з'явиться інший підприємець та збудує нове СІЗО, процес переселення в'язнів та впорядкування приміщення на Городоцькій може затягнутися ще дуже надовго.

«У першу чергу, це Галицький район, який не має зонінгу. Тобто інвестор або повинен дочекатися ухвалення зонінгу, або повинен розробити детальний план території. Згідно процедури погодження детального плану території, це є громадські слухання і низка інших процедур. Переважно такі скандальні проекти у Львові затягуються на великий термін, бо це дуже контраверсійні питання», - каже головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.


Приблизний проект нового Львівського СІЗО
А поки що можна сподіватись, що саме у Львові з'явиться перша зразкова європейська тюрма
Текст:
Катерина Родак
Фото:
Західне регіональне управління ДПтС, Міністерство юстиції
Верстка:
Катерина Родак
Made on
Tilda